Забавні українські слова очима (вухами) поляків

Український «дідусь» – чоловік похилого віку, нагадує полякам грудну дитину, адже польською мовою немовля звучить як джіджюсь (пол. dzidziuś – немовля). Славне чоловіче ім'я Тарас асоціюється з терасою, балконом, Таня з дешевизною (пол. taras – балкон, tania – дешева), а мешканки Києва аналогічно перетворюються у молодих жаб (пол. kijanka – пуголовок, молода жаба). Зупинка для поляків – це маленька порція зупи (пол. zupa – суп). До цього ж, поляки, котрі вивчають українську мову, неодноразово ділилися зі мною своїм захопленням від схильності української мови до зменшувально-пестливих слів. Адже у нас не смс, а смски, не пампухи, а пампушки і власне така особливість української мови солодить їм вуха. Також курйозним є те, що українська ворона робить кар-кар, а коли перелітає через Буг до Польщі то розпочинає крякати як українська качка (ворона у польській мові робить kra, kra).

Існують в українській мові слова, які полякам не асоціюються з польськими, а просто звучать кумедно. Сюди відносяться: перукарня, сорочка, полуниця, лелека, бешкетник, обережно, черепаха. Хоча і тут віднаходимо певні подібності: черепаха, наприклад, мала би нагадувати полякам слово «череп», тобто щось чоловіче і страшне, проте в українській мові це слово приймає жіночий рід та ще й означає безневинне створіння. Також комусь з поляків пригадується прізвище «Черепах», яким володів головний герой у відомому польському комедійному серіалі «Ранчо».

Веселять їх також слова, що застаріли у польській мові, але вживаються у сучасній українській. Наприклад, кімнатою колись називалося найгарніше приміщення в замку, палаці, резиденції, а тепер кожен українець має у себе вдома кімнату, при цьому ще й не одну; слово «духовка» раніше існувало в польській мові з таким самим значенням, що зараз наявне у нас, а тепер просто тішить поляків тим, що воно досі актуальне в українській мові.

Деякі українські слова подобаються нашим західним сусідам своєю ідеєю: гуртожиток (місце де живуть гуртом), гучномовець (той, що гучно говорить), жуйка (та, яку жують), фразеологізм «дах поїхав».